відрива́тися
I -а́юся, -а́єшся, недок. , відірва́тися, -ірву́ся, -і́рве́шся, док.
1. Відділятися, відокремлюватися від цілого внаслідок поштовху або під дією власної ваги.
2. перен. Відходити, віддалятися від кого-, чого-небудь. || Стрімко підніматися з землі. || Залишати когось далеко позаду або збоку; віддалятися.
3. перев. у сполуч. зі сл. очі, погляд, перен. Переставати дивитися на кого-, що-небудь.
4. перен. Переставати щось робити, чимось займатися.
5. перен. Поривати зв'язки з ким-, чим-небудь; ставати далеким, відчужуватися. || Втрачати зв'язок із чим-небудь.
6. тільки недок. Пас. до відривати I. II -а́юся, -а́єшся, недок. , відри́тися, -и́юся, -и́єшся, док. Риючи, відкопуватися.