від
прийм. , з род. в.
1. Уживається на означення місця або предмета, що є вихідним пунктом руху, переміщення кого-, чого-небудь; прот. до. || Уживається для визначення напрямку руху, поширення чого-небудь. || Уживається на означення послідовності дій. || Уживається для вказівки на предмет, особу і т. ін., від яких хто- або що-небудь відокремлюється.
2. Уживається для визначення віддалення предмета, місця і т. ін. від якого-небудь вихідного пункту. || у сполуч. з ім. і наступним прийм. до плюс ім. Уживається для визначення відтинка простору або просторових меж якої-небудь дії, руху.
3. рідко . Уживається в значенні біля, коло, недалеко.
4. у сполуч. зі словами , що мають значення часу . Уживається для означення моменту початку дії, стану і т. ін.
5. у сполуч. з ім. – назвами часу й наступним прийм. до. Уживається для вказівки на період часу, протягом якого відбувалась чи відбувається дія. || розм. , у сполуч. з ім. – назвами часу . Означає протягом.
6. у сполуч. з ім. , що означають день , число , рік і т. ін. Уживається для вказівки на час, дату виникнення чого-небудь.
7. Уживається для визначення причини якої-небудь дії або стану.
8. Уживається на означення особи, предмета, явища і т. ін., які є джерелом чого-небудь.
9. Уживається на означення особи, від якої що-небудь одержано, придбано і т. ін., або яка є джерелом яких-небудь відомостей, знань і т. ін. 1
0. Уживається для вказівки на походження кого- або чого-небудь. 1
1. Уживається на означення предмета, особи, стану, явища і т. ін., що усуваються за допомогою якоїсь дії. 1
2. Уживається для вказівки на предмет, призначений для захисту від чого-небудь. 1
3. у сполуч. з наступним при…
Белорусско-русский словарь
ВІД
вид