борг
-у, ч.
1. Те, що взяте в позику; позичене. Влазити у борги . Брати у борг .
2. Сума непогашеного фінансового зобов'язання.
• Безнаді́йні борги́ — у бухгалтерському обліку – борги, про які відомо, що їх не повернуть.
• Вну́трішній борг — сума коштів, що їх отримано від випущених, але ще не погашених державних позик.
• Держа́вний борг — загальна сума заборгованості держави.
• Держа́вний капіта́льний борг — зовнішній державний борг, за яким термін платежу ще не настав.
• Держа́вний пото́чний борг — зовнішній державний борг, за яким термін платежу настає в поточному році.
• Довготерміно́вий борг — заборгованість, погашення якої передбачається через тривалий відрізок часу.
• Забезпе́чений борг — борг, гарантований заставою.
• Зо́внішній борг — фінансові зобов'язання держави на певну дату стосовно іноземних кредиторів.
• Консолідо́ваний борг — частина загальної суми державного боргу чи боргу підприємства.
• Націона́льний борг — а) внутрішній та зовнішній борг центрального уряду; б) сума усіх внутрішніх боргових зобов'язань, в тому числі державних.
• Преференці́йний борг — борг, що його сплачують в першу чергу.
• Спі́рний борг — борг, відшкодування якого викликає сумнів, оскільки боржник висуває заперечення проти його виплати.
• Субордино́ваний борг — позика, відносно якої договірним порядком погоджено, що в разі ліквідації або банкрутства боржника сплату буде здійснено після задоволення вимог усіх інших кредиторів.
• Сумні́вний борг — дебіторська заборгованість, не погашена вчасно і не забезпечена заставою та гарантіями.
Начните вводить слово: