бич
-а́, ч.
1. Довгий батіг; канчук, нагайка. || Кий або палиця, якою б'ють.
2. перен. Те, що завдає великої шкоди, лиха.
3. перен. Гостре викриття, картання.
4. Коротка частина ціпа, якою б'ють, вимолочуючи колос; бияк.
Начните вводить слово: