берло
I бе́рло -а, с. , іст. Палиця, оздоблена коштовним камінням і різьбою; символ, знак влади. II берло́ -а́, с. Спеціальна підставка, на яку садовлять дресированого хижого птаха для полювання; у давні часи на таке пристосування садовили також крупних сов для полювання на хижаків.
Начните вводить слово: