ба́чити
-чу, -чиш, недок.
1. неперех. Мати здатність сприймати зором.
2. перех. Сприймати очима, спостерігати. || Зустрічати кого-небудь; мати особисту зустріч із кимсь. || Зазнати, пережити. Бачити наскрізь .
• Ба́чиш (ба́чите, ба́чте) у знач. вставн. сл. — вживається за потреби звернути чиюсь увагу на що-небудь.
3. Добре розуміти, усвідомлювати. || в кому , в чому кого , що . Мати, вбачати.
4. кого , що чим . Вважати, визнавати.