БАНК: значение слова

банк

I -у, ч.

1. Кредитно-фінансова установа, яка зосереджує кошти і капіталовкладення, надає кредити, здійснює грошові розрахунки між підприємствами або приватними особами, регулює грошовий обіг у країні, в тому числі випуск (емісію) нових грошей.
• Акце́птний банк — банк, який надає кредити під вексельне забезпечення.

• Акціоне́рний банк — банк, статутний капітал якого формується внаслідок емісії та продажу акцій.

• Банк ба́нків — центральний банк, який контролює діяльність інших банків та фінансово-кредитних інститутів.

• Банк міжнаро́дних розраху́нків — міжнародна валютно-кредитна організація, яка проводить комерційні операції для центральних банків.

• Банк ро́звитку — спеціальні державні та напівдержавні (рідше приватні) інвестиційні інститути, які займаються довгостроковим кредитуванням промисловості, сільського господарства, будівництва та ін. галузей.

• Ба́нки спожи́вчого креди́ту — тип банків, які функціонують в основному за рахунок кредитів, одержаних в комерційних банках, та видачі короткотермінових та середньотермінових позик на придбання дорогих товарів тривалого користування та ін.

• Валю́тний банк — банк, якому надано право купівлі та продажу іноземної валюти.

• Депози́тний банк — поширений вид банків, які здійснюють операції в основному за рахунок залучених депозитів.

• Держа́вний банк — кредитна установа, що знаходиться у власності держави.

• Емісі́йні ба́нки — центральні або інші державні банки, наділені монопольним правом випуску (емісії) готівки.

• Земе́льні ба́нки — банки, які видають довготермінові позики в основному під заставу землі.

• Змі́шані ба́нки — а) банки з участю іноземного капіталу; б) напівдержавні банки.

• Зовнішньоторгове́льний банк — різновид спеціальни…