апофео́з
-у, ч.
1. В античних греків і римлян – культ обожнювання якої-небудь видатної особи.
2. Звеличування якої-небудь особи, події, явища.
3. театр. Урочиста сцена в кінці спектаклю або концерту, в якій прославляється народ, герой, подія і т. ін.