анахоре́т
-а, ч. , заст.
1. Релігійний фанатик, який живе у відлюдному місці – в пустелі, печері тощо; пустельник, пустинник.
2. перен. Про людину, яка живе самітно, уникає спілкування з людьми; відлюдник, самітник.
Начните вводить слово: