інфля́ція
-ї, ж.
1. ек. Надмірне проти потреб товарообігу збільшення кількості паперових грошей і швидке їх знецінення.
• Вбудо́вана інфля́ція — інфляція, яка характеризується середнім рівнем за певний період часу.
• Відкри́та інфля́ція — інфляція за рахунок зростання цін споживчих товарів та виробничих ресурсів.
• Галопу́юча інфля́ція — інфляція, яка розвивається швидкими темпами. **
• Експорто́вана інфля́ція — інфляція, що переноситься з одних країн в інші через механізм міжнародних економічних відносин.
• Імпорто́вана інфля́ція — інфляція, викликана впливом зовнішніх чинників: надмірним притоком в країну іноземної валюти та підвищенням імпортних цін.
• Індуко́вана інфля́ція — інфляція, обумовлена впливом зовнішніх чинників.
• Інфля́ція витра́т — інфляція, що проявляється у зростанні цін на ресурси, чинники виробництва, внаслідок чого зростають витрати виробництва.
• Інфля́ція по́питу — інфляція, яка проявляється у перевищенні попиту над пропозицією.
• Креди́тна інфля́ція — інфляція, зумовлена надлишковою кредитною масою грошей у грошовому обігу.
• Повзу́ча інфля́ція — інфляція, що розвивається повільними темпами.
• Прихо́вана інфля́ція — інфляція, яка виникає внаслідок товарного дефіциту, який супроводжується прагненням державних органів стримувати ціни на попередньому рівні.
• Соціа́льна інфля́ція — зростання цін внаслідок зростання витрат у зв'язку з новими громадськими вимогами до якості продукції, охорони довкілля.
2. перен. Втрата колишнього значення, знецінення.