спра´ва
I -и, ж.
1. Робота, заняття людини, пов'язані з розумовим або фізичним напруженням; те, що робить людина, чим займається; діло, праця. || Робота, заняття і т. ін., пов'язані з виробництвом, службою, громадськими обов'язками і т. ін. || Уживається в складі назв установ, відомств і т. ін. || Уживається в складі назв службових посад. || у сполуч. з ім. у род. в. Заходи, що стосуються якої-небудь сфери суспільного життя.
• Бра´тися до спра´ви — починати діяти, виконувати що-небудь.
• Вести´ спра´ву — здійснювати, виконувати, робити що-небудь.
• Вирі´шувати спра´ву — розв'язувати певним чином якесь питання.
• Віддава´тися спра´ві — а) захоплюватися чим-небудь; б) заглиблюватися у яке-небудь діло, заняття, зосереджуватися на чомусь.
• Поверта´ти спра´ву — надавати здійсненню, розв'язанню яких-небудь питань певного спрямування.
• Пото´чні спра´ви — пункт порядку денного зборів, засідань, нарад і т. ін., змістом якого є певне коротке оголошення, повідомлення тощо.
• Бу´ти в (у) ку´рсі справ (спра´ви) — знати справжній стан речей, бути обізнаним у чому-небудь, добре поінформованим про щось.
2. Задум, намір зробити, здійснити, виконати і т. ін. що-небудь. || Певна ситуація, що складається на даному етапі, в даний момент. Доводити справу до кінця .
3. Те, що безпосередньо стосується кого-небудь, входить у його завдання.
• Вла´сна (особи´ста, прива´тна) спра´ва — те, що пов'язане з певною особистістю, торкається тільки її.
4. Спеціальність, професія, коло занять, певна галузь знань або навичок. || Коло чиїхсь повноважень.
5. Питання або ряд питань, які вимагають розв'язання. Болюча справа .
• У спра´вах…
читать дальше