смак
-у´, ч.
1. Одне з п'яти зовнішніх чуттів, що виникає в людини й тварини при подразненні слизової оболонки язика харчовими та деякими нехарчовими речовинами. || Якість, властивість їжі й питва, що відчувається під час їх вживання. || Якість, властивість їжі й питва, що дають задоволення. || розм. Те саме, що смакота 2). || Бажання їсти, охота до їди; апетит. Добиратися смаку .
• О´ргани смаку´ — органи чуття у людини й тварини, що містяться в язиці та в м'якому піднебінні й служать для розпізнавання якості та властивостей їжі й питва.
2. Розвинене почуття прекрасного, здатність до естетичної оцінки.
• Зна´ти (ма´ти, тя´мити) смак — добре розбиратися в чому-небудь, розумітися на чомусь; любити що-небудь.
3. Схильність, любов до чого-небудь, зацікавлення чимсь; уподобання.
• Ввіхо´дити в смак — починати відчувати задоволення від чого-небудь, виявляти дедалі більший інтерес до чогось.
• Знахо´дити смак у кому - чому — відчувати інтерес до кого-, чого-небудь.
• На смак чий — відповідно до чиїхсь поглядів, міркувань, уподобань.
• Під смак кому, чий ; По смаку´ кому, чиєму — подобається, імпонує кому-небудь.
• Припада´ти до смаку´ кому — подобатися, імпонувати кому-небудь.
4. Манера, стиль, зразок.
5. у знач. присудк. сл. Те саме, що смачно 3).
• Добира´ти смаку´ — а) відчувати задоволення від їжі й питва; б) виявляти дедалі більший інтерес до чогось.
• До смаку´ — а) так, щоб було смачно; б) з великим апетитом; в) гарно, вишукано; г) відповідно до чиїхсь вимог, уподобань; ґ) досхочу, до повного задоволення; д) (кому) подобається, імпонує; до вподоби.
• З (із, зі) смако´м — а) з великим апетит…
читать дальше