припуска´ти
I -а´ю, -а´єш, недок. , припусти´ти, -ущу´, -у´стиш, док. , перех.
1. Вважати за можливе, ймовірне що-небудь. || у знач. вставн. сл. припусті´мо і припу´стимо. Уживається для вираження ймовірності чого-небудь. Припускати думку .
2. перев. із запереч. Не перешкоджати здійсненню чого-небудь, перев. небажаного; примирятись з чим-небудь; допускати. || Виконуючи, здійснюючи що-небудь, робити якесь упущення. Припустити збитки .
3. розм. Впускати кого-небудь кудись, дозволяти кому-небудь увійти кудись, підійти до кого-, чого-небудь; допускати. || до кого . Дозволяти кому-небудь спілкуватися з кимсь, зав'язувати стосунки. || до чого . Дозволяти кому-небудь брати участь у чомусь.
4. рідко . Включати в себе що-небудь. II -а´ю, -а´єш, недок. , припусти´ти, -ущу´, -у´стиш, док.
1. неперех. , розм. Починати швидко йти, бігти, летіти і т. ін. || перех. і неперех. Збільшувати швидкість. Припустити бігти .
2. перех. , рідко . Відпускати трохи що-небудь затиснуте, натягнуте, затримуване.
3. перех. і без додатка , розм. Відміряти більше від належного.
4. неперех. , розм. Лити (про дощ).
5. перех. , кул. Варити з невеликою кількістю рідини, жиру; тушкувати.