приво´дити
-джу, -диш, недок. , привести´, -еду´, -еде´ш; мин. ч. приві´в, -вела´, -вело´; док. , перех.
1. Супроводжуючи, вказуючи шлях і т. ін., допомагати або примушувати йти з собою куди-небудь. || Приходити куди-небудь, з'являтися десь на чолі загону, війська і т. ін. || рідко . Підносячи, пересуваючи, наближати до когось, чогось. || перен. Спрямовувати на що-небудь (звичайно думку).
2. Користуючись системою управління, доставляти куди-небудь (машину, судно і т. ін.).
3. також без додатка . Пролягаючи в певному напрямку, давати кому-небудь можливість прийти кудись (про дорогу, стежку, слід і т. ін.).
4. Спонукати, примушувати прибути куди-небудь. || Спонукати сприйняти які-небудь ідеї, переконання, стати на чийсь бік і т. ін.
5. Доводити до якого-небудь стану, надавати якогось вигляду. || Доводити до яких-небудь наслідків. || Призводити до небажаних наслідків.
• Приво´дити в ді´ю — а) примушувати рухатися, працювати (агрегат, верстат, машину і т. ін.); б) спонукати до дії; активно використовувати.
• Приво´дити до па´м'яті — а) виводити зі стану непритомності, забуття; б) примушувати схаменутися, опам'ятатися.
6. Давати життя дитині; народжувати. || Давати приплід, потомство.
7. розм. , рідко . Те саме, що наводити 3).