звільня´ти
I -я´ю, -я´єш, зві´льнювати, -юю, -юєш, недок. , звільни´ти, звільню´, зві´льниш, док. , перех.
1. Випускати кого-небудь з-під арешту, з в'язниці і т. ін.; давати волю.
2. Силою визволяти кого-небудь з-під арешту, з в'язниці і т. ін.; здобувати в бою волю для кого-небудь. || Визволяти суспільну групу, клас, націю від гніту, від рабства.
3. Відвойовувати захоплену ворогом територію; очищати її від противника.
4. Забирати, вивільняючи з того, що стискує, зв'язує, обмежує і т. ін. в рухах, заважає в чому-небудь. || Відділяти що-небудь від чогось, очищати. || Усувати що-небудь, що заважає певному розвитку.
5. перев. від чого . Позбавляти кого-небудь чогось обтяжливого чи зайвого, небажаного. || від кого . Позбавляти кого-небудь чиєїсь небажаної, неприємної присутності.
6. Вилучаючи з якого-небудь процесу, робити вільним. || Знімати з роботи, відчисляти з навчального закладу і т. ін.
7. Робити порожнім, незайнятим (яке-небудь місце, приміщення, посуд і т. ін.). || Вивільняти (час) від звичних занять. II -я´ю, -я´єш, недок. , звільни´ти, звільню´, зві´льниш, док. , перех. , діал. Уповільнювати.