до´брий
-а, -е.
1. Який доброзичливо, приязно, чуйно ставиться до людей; доброзичливий; прот. лихий, поганий. || до кого і без додатка . Привітний, лагідний у взаєминах. || у знач. ім. до´брий, -рого, ч. Той, хто доброзичливо, приязно, чуйно ставиться до людей. || Який виражає доброту, щирість; сповнений ласки, приязні (про голос, усмішку, обличчя і т. ін.). || Уживається як постійний епітет до сл. люди, хлопці і т. ін. (найчастіше у формі звертання).
• До´бра душа´ — чуйна, щира, спокійна людина.
2. Для якого характерна взаємна прихильність, симпатія; близький.
3. Який приносить добро, задоволення, радість і т. ін. || Корисний, потрібний, в основі якого лежить бажання добра кому-небудь. || В якому виражається прихильність, співчуття, доброзичливе, шанобливе ставлення, повага до людей. || Який подобається, схвалюється; вартий наслідування. || Який свідчить про безтурботний, веселий стан людини. || у знач. ім. до´бре, -рого, с. Те саме, що добро 1).
• До´брого ра´нку (дня, ве´чора) — традиційне взаємне дружнє вітання під час зустрічі вранці (удень, увечері).
• До´брого здоро´в'я — традиційне взаємне дружнє вітання.
• У (в) до´брий час! — дружнє побажання успіху, щасливої дороги і т. ін.
4. Який має належні знання і навички для виконання чого-небудь; досвідчений. || Який користується повагою, шаною. || Розумно вихований, увічливий, працьовитий.
• У (в) до´брі ру´ки із сл. дістатися, потрапити і т. ін. — до розумної, дбайливої, надійної людини.
5. Який має позитивні якості або властивості, що відповідають поставленим вимогам, задовольняють їх (про предмети, тварини, рослини і т. ін.). || Вигідний, зручний для роботи, влаштування яких-небудь справ, заробітку.…
читать дальше