дава´ти
даю´, дає´ш; мин. ч. дава´в, дава´ла, дава´ло; наказ. сп. дава´й; недок. , да´ти, дам, даси´, дасть; дамо´, дасте´, даду´ть; мин. ч. дав, дала´, дало´; наказ. сп. дай; док.
1. перех. Передавати від однієї особи до іншої. || Надавати в чиєсь користування. || Платити, виплачувати. || Повідомляти, передавати (адресу, телефон). || Пропонувати, звільняти (місце).
2. перех. Дарувати що-небудь. || Присвоювати звання; нагороджувати. || перен. Наділяти чим-небудь.
• Не дай, Бог (Бо´же) — уживається за небажання, заперечення чого-небудь.
3. перех. Покладати на кого-небудь виконання чогось.
4. по чому , в що і без додатка , неперех. , фам. Бити, вдаряти. || безос. Давати стусана .
5. перех. , розм. Визначати вік (на вигляд). || Згоджуватися платити за певною ціною; визначати, встановлювати ціну.
6. перех. , у сполуч. з ім. сніданок, обід і т. ін. Улаштовувати, організовувати, запросивши гостей. || у сполуч. з ім. концерт, вистава і т. ін. Виступати перед публікою (з концертом, виставою і т. ін.).
7. перех. Приносити як наслідок чого-небудь, винагороду за що-небудь.
8. перех. Виявлятися як наслідок якого-небудь стану або дії (про появу чого-небудь у чомусь).
9. перех. У сполуч. з багатьма іменниками, перев. дієслівного походження, означає дію, зміст якої визначається значенням відповідного іменника. || У сполуч. з деякими іменниками означає робити, зробити, здійснювати, здійснити. 1
0. з інфін. , неперех. Дозволяти, надавати можливість що-небудь робити. 1
1. неперех. , наказ. сп. дава´й, дава´йте з інфін. , недок. , неперех. або з дієсл.…
читать дальше