Онлайн-словарь

музи´чний
 
 -а, -е.  
 
 1. Прикм. до музика   1), 2).  || Виражений, здійснюваний засобами музики.  Музичний образ .  Музична школа . 
 • Музи´чна дра´ма — драма в супроводі музики, опера з драматичним сюжетом.
 
 • Музи´чна ексце´нтрика — естрадно-цирковий жанр, трюкове виконання музичних творів на традиційних або спеціальних ексцентричних інструментах.
 
 • Музи´чна коме´дія — комедія, що супроводжується музикою; оперета.
 
 • Музи´чна літерату´ра — а) література про музику; б) сукупність музичних творів (нотні видання); в) навчальний курс, який має на меті ознайомити студентів із зразками музичної творчості різних епох, народів, стилів, жанрів тощо.
 
 • Музи´чна осві´та — професіональне навчання музичної творчості, виконавству та науці, а також сукупність знань, набутих внаслідок такого навчання.
 
 • Музи´чна скри´нька — механічний музичний інструмент, у якому звуковидобування відбувається внаслідок зчеплення язичків із розташованими у певній послідовності штифтами барабана.
 
 • Музи´чна терапі´я — використання музики з метою нормалізації психічних станів та лікування хвороб нервової та серцево-судинної систем, депресії, функціональних розладів тощо.
 
 • Музи´чний дикта´нт — записування музичного твору на слух; форма навчальної роботи, що сприяє розвитку музичного слуху.
 
 • Музи´чний звук — звук, який має (на відміну від шумового) чітко виражену висоту, що її можна визначити з абсолютною точністю.
 
 • Музи´чний моме´нт — невелика інструментальна п'єса, за характером близька до експромту.
 
 • Музи´чний ро´змір — кількісна характеристика тактового метра (див. метр2 2); позначає кількість долей певної тривалості, що утворюють такт.
 
 • Музи´чний слух — здатність сприймати, розрізняти і відтворювати висотні, метроритмічні, динамічні та ін. співвідношення звуків.
  
 
 2. Здібний до музики, який любить і тонко розуміє музику.  Музична людина .  
 
 3. Який нагадує музику, приємний для слуху; мелодійний.  Музичний голос .