зв'я´зувати
і рідко ізв'я´зувати, -ую, -уєш, недок. , зв'яза´ти, зв'яжу´, зв'я´жеш і рідко ізв'яза´ти, -в'яжу´, -в'я´жеш, док. , перех.
1. З'єднувати, скріплювати кінці чого-небудь вузлом, петлею і т. ін. || З'єднуючи кінці чого-небудь, виготовляти, робити щось.
2. Скріплювати які-небудь предмети за допомогою мотузка, ланцюга і т. ін. || З'єднуючи докупи та обв'язуючи що-небудь, виготовляти щось. || тільки док. Зібрати, пов'язати у снопи зжатий, скошений хліб. || Збирати, ув'язувати що-небудь у вузол, пакунок.
3. Обкручувати, обв'язувати чим-небудь тіло або руки, ноги. || перен. Заважати, перешкоджати вільно діяти, рухатися і т. ін. || перен. , чим . Ставлячи себе чи когось у залежність від чого-небудь, обмежувати свободу дій, вчинків. || перен. Сковувати чи уповільнювати розвиток чого-небудь.
• Зв'я´зувати ру´ки — а) (етн.) здійснювати обряд шлюбу, вінчати; б) позбавляти кого-небудь можливості вільно діяти.
4. Сполучати, з'єднувати що-небудь із чимось на відстані ланцюгом, пасом і т. ін.
5. З'єднувати які-небудь пункти шляхами. || Створювати можливість спілкування на відстані за допомогою різних засобів зв'язку.
6. Сприяти встановленню зв'язків, стосунків між ким-, чим-небудь. || Сприяти встановленню дружніх стосунків; зближувати кого-небудь із кимось.
7. Встановлювати взаємозалежність, взаємодію кого-, чого-небудь; пов'язувати щось із чимось.
8. З'єднуючи разом, створювати одне ціле. || Єднати на основі чого-небудь спільного. Зв'язувати докупи думки .
9. спец. Міцно сполучати, скріплювати, з'єднувати що-небудь із чимось в'яжучою речовиною або сумішшю речовин чи якимись іншими засобами. 1
0. хім. Виводити з вільного стану. 1
1. тільки док. Виготовити в'язанням.