час
-у, ч.
1. філос. Одна з основних об'єктивних форм існування матерії, яка виявляється в тривалості буття.
2. Тривалість існування явищ і предметів, яка вимірюється століттями, роками, місяцями, годинами, хвилинами і т. ін. || мист. Один із трьох чітко визначених канонів єдності у творчому методі класицизму. || спорт. Тривалість пробігу, пропливу і т. ін. на певну дистанцію (у змаганнях або на тренуванні). || Послідовна зміна годин, днів, місяців, років і т. ін. || Міра тривалості всього того, що відбувається, здійснюється. || Прийнятий країнами світу відрахунок тривалості за часовими поясами.
• Астрономі´чний час — час за астрономічними шкалами часу, який визначається обертанням Землі навколо своєї осі або навколо Сонця.
• З ча´сом — у майбутньому; колись.
• Час від ча´су; Від (од) ча´су до ча´су — а) через певні інтервали, проміжки (у 2 знач.); іноді; б) дедалі більше.
• Зо´ряний час — а) (астр.) тривалість, яка визначається періодом обертання Землі навколо своєї осі відносно зірок; б) (перен.) момент здійснення усіх мрій та бажань.
3. Проміжок, відрізок у послідовній зміні годин, днів, років і т. ін., протягом яких що-небудь здійснилося. здійснюється чи здійснюватиметься. || Певна пора дня, року і т. ін.
• Де´який час — невеликий, чітко не окреслений проміжок тривалості чогось; недовго.
• До ча´су — до певної пори, моменту; тимчасово, поки що.
• Під час — а) о тій порі, коли щось триває, відбувається; б) те саме, що і´ноді.
• Свого´ ча´су — а) колись у минулому, у певний період чийогось минулого життя; б) коли необхідно буде в майбутньому; своєчасно.
• Час ско´єння зло´чину — момент, в який злочинець скоїв кримінально караний вчинок.
4. Історичний період у розвитку природи і людства; визначена епоха або окремий етап у житті певного народу, держави, суспільства. За давніх часів .
5. Сприятливий, потрібний момент. || у знач. присудк. сл. Пора що-небудь робити, здійснювати.
• І´ншим ча´сом — згодом, колись, пізніше.
• На ча´сі — на черзі дня.
• Не час — ще не слід чогось робити.
6. Проміжок у послідовній зміні годин, днів, не зайнятий основною роботою, справами, вивільнений для відпочинку, дозвілля тощо.
7. лінгв. Граматична категорія, що виражає відношення дії чи стану до моменту мовлення.