саксофо́н
-а, ч. Духовий мідний язичковий музичний інструмент із характерним тембром та вигнутою S-подібною формою; за регістром звучання поділяються на бас, тенор та альт.
• Саксофо́н-сопра́но — саксофон високого регістру, єдиний, що має пряму, як у кларнета, форму.