ж.
Растение семейства зонтичных с цветками, собранными в зонтик, растущее в лесах и на низких местах.
Толковый словарь В. И. Даля
ПУЧКА
ж. пучки мн. ствол растен. борщ, Неrасlеum sibiricum, борщевник.
Этимологический словарь Фасмера
ПУЧКА
пу́чка
•мн. пу́чки "сибирский борщевник, Неrасlеum sibiricum", арханг. (Подв. 1 ). Заимств. из фин.-уг.; ср. эст. (сету) pütśk, эст. рut᾽k "борщевник, трубка", фин. putki – то же (Калима 191 и сл.). Ср. знач. нем. диал. Stengel, Тutеn "борщевник", буквально "стебель, трубочки" (Прицель–Ессен 180 и сл.).
•••
• 1 У Подв. (см. там же) сказано: "лекарственное растение "Angelica Аrсhаngеliса"". – Прим. ред.
•мн. пу́чки "сибирский борщевник, Неrасlеum sibiricum", арханг. (Подв. 1 ). Заимств. из фин.-уг.; ср. эст. (сету) pütśk, эст. рut᾽k "борщевник, трубка", фин. putki – то же (Калима 191 и сл.). Ср. знач. нем. диал. Stengel, Тutеn "борщевник", буквально "стебель, трубочки" (Прицель–Ессен 180 и сл.).
•••
•
Украинский толковый словарь
ПУЧКА
пу́чка
-и, ж.
1. Кінчик пальця руки. || рідко . Палець на руці взагалі.
2. Три пальці руки (великий, вказівний і середній), складені кінчиками разом.
3. Така кількість чого-небудь ( перев. сипкого), яку можна взяти трьома (рідше – двома) складеними пальцями руки; щіпка.
-и, ж.
1. Кінчик пальця руки. || рідко . Палець на руці взагалі.
2. Три пальці руки (великий, вказівний і середній), складені кінчиками разом.
3. Така кількість чого-небудь ( перев. сипкого), яку можна взяти трьома (рідше – двома) складеними пальцями руки; щіпка.