па́м'ять
-і, ж.
1. Здатність запам'ятовувати, зберігати і відтворювати в свідомості минулі враження. || Здатність особливо добре запам'ятовувати що-небудь або користуватися якимось органом чуттів. Музична пам'ять . Зорова пам'ять . Коротка пам'ять .
• Експліци́тна па́м'ять — свідома пам'ять, пам'ять на матеріал, який усвідомлюється.
• Іконі́чна па́м'ять — сенсорна пам'ять, образи якої зберігаються протягом короткого проміжку часу після короткого візуального стимулу.
• Імпліци́тна па́м'ять — несвідома пам'ять, пам'ять на матеріал, що його людина не усвідомлює.
• Лекси́чна па́м'ять — пам'ять не на значення слів, а на їх графологічні та фонологічні особливості.
• Процеду́рна па́м'ять — пам'ять на складні дії, які стали високоавтоматизованими і виконуються без свідомого осмислення процесу.
• Ро́злади па́м'яті — зниження або втрата здатності запам'ятовувати, спотворення пам'яті і несправжні спогади.
• Семанти́чна па́м'ять — пам'ять на слова та їх значення.
2. Запас вражень, що зберігаються в свідомості і можуть бути відтворені. Викинути з пам'яті . Вилетіти з пам'яті . Зберігати у пам'яті .
• По па́м'яті — як збереглося в спогадах; без звернення до писаного джерела.
3. Згадка про кого-, що-небудь. || Те, що нагадує про кого-, що-небудь. || чию . Згадка про померлого.
• Ві́чна па́м'ять кому і без додатка — а) побажання, щоб завжди, вічно пам'ятали померлого; б) (церк.) заключні слова заупокійних служб.
• В па́м'ять кого — на честь того, хто вже помер.
• На па́м'ять — для того, щоб пам'ятати, не забувати про кого-, що-небудь. **
• Приво́дити до па́м'яті — виводити зі стану задумливо…