люб'я́зний
I -а, -е, кому , заст. , діал. Любий. II -а, -е. Уважний, привітний до кого-небудь. || Сповнений уваги, привітності. || рідко . Уживається як форма ввічливого або фамільярного звертання. || у знач. ім. люб'я́зний, -ного, ч.
• Бу́дьте люб'я́зні — форма ввічливого прохання; звертання; будь ласка.