кла́пан
-а, ч.
1. У механізмі, машині – накривка, що прикриває отвір, крізь який проходить пара, газ, рідина тощо; хлипавка. Запобіжний клапан .
2. Пристосування, за допомогою якого закривається й відкривається отвір у корпусі музичного духового інструмента та змінюється висота утворюваного звука. || Пластинка, що закриває видувний отвір, а також клавіш в органі, акордеоні, ґудзик у гармонії.
3. Частина порожнистого органа, утворена складками, що перешкоджають зворотному переміщенню вмісту. || Стулки в серці, що містяться біля отворів із передсердь у шлуночки, а зі шлуночків в аорту і легеневі артерії та запобігають зворотному рухові крові.
4. Нашитий шматок тканини певної форми, що закриває отвір кишені або шов на одязі.
Начните вводить слово: