карты, ж. (нем. Karte, от латин. charta). 1. Чертеж части земной поверхности, то же, что ландкарта (геогр.). Карта Европы.
То же с преимущественным учетом, согласно правилам картографии, тех или иных специальных признаков (народонаселения, почвы и пр.; научн.). Этнографическая карта Европы.
Чертеж звездного неба (астр.). Астрономическая карта. 2. Один из картонных или из толстой бумаги листков, различаемых по изображенным на них фигурам или очкам и разделяющихся на 4 масти, образующих вместе колоду, которая служит для разных игр. Игральные карты. Колода карт. Червонная карта. Бубновая карта. Крупная карта. Тасовать карты. Сдавать карты. Ваша карта бита (см. бить). Моя карта выиграла. Гадать на картах. 3. только мн. Игра при помощи колоды таких листков. Играть в карты. Сидеть за картами. Мне везет в карты. Выиграть в карты. Ставить (поставить) на карту что - перен. подвергать (подвергнуть) риску, опасности, в надежде на выгоду. Ставить жизнь на карту. Он всё поставил на карту. Раскрыть свои карты - перен. обнаружить, перестать скрывать свои планы, намерения. Карта бита чья - перен. чей-нибудь замысел потерпел поражение.
Толковый словарь Ефремовой
КАРТА
ж.
1) Своеобразный чертеж поверхности Земли, какого-л. небесного тела или звездного неба.
2) Каждый из составляющих игральную колоду плотных листков с изображенными на них фигурами или очками четырех мастей.
3) Бланк для заполнения какими-л. сведениями.
4) устар. Почтовая открытка.
5) устар. То же, что: меню.
1) Своеобразный чертеж поверхности Земли, какого-л. небесного тела или звездного неба.
2) Каждый из составляющих игральную колоду плотных листков с изображенными на них фигурами или очками четырех мастей.
3) Бланк для заполнения какими-л. сведениями.
4) устар. Почтовая открытка.
5) устар. То же, что: меню.
Энциклопедический Словарь Ф.А.Брокгауза и И.А.Ефрона
КАРТА
(Karta, от корня Ke(a)rt ≈ резать) ≈ у латышей прозвище лаймы (см.) как богини судьбы, отрезающей нить жизни.
Энциклопедический Словарь Ф.А.Брокгауза и И.А.Ефрона
КАРТА
Карта зрелищ
≈ газета, наполнявшаяся исключительно объявлениями. Выходила в СПб. в 1873 г., с 26 июня по 24 июля. Ред.-изд. А. Скворцов.
≈ газета, наполнявшаяся исключительно объявлениями. Выходила в СПб. в 1873 г., с 26 июня по 24 июля. Ред.-изд. А. Скворцов.
Словарь русских синонимов Н. Абрамова
КАРТА
|| выложить свои карты, играть в карты, показать свои карты, поставить на карту, резаться в карты
Украинский толковый словарь
КАРТА
ка́рта
-и, ж.
1. Умовно зменшене загальне зображення земної поверхні, її частини або окремих країн світу. || Зображення окремих частин країни за їхніми геологічними ознаками. || Зображення ґрунтового покриву певної ділянки земної поверхні з зазначенням походження ґрунтів, їх складу тощо. || Зображення країн світу за їх суспільно-політичними ознаками. Політична карта світу . || Зображення окремих ділянок, пунктів оборони. Карта мінного поля . || Зображення зоряного неба або поверхні планет. Карта Місяця . || Певним способом складений документ, у якому в коротких записах, схемах, графіках подаються спеціальні відомості.
2. Графічне подання та відтворення об'єкта чи предмета.
• Перфораці́йна ка́рта — картка з фіксованою мережею позицій; дані на картці фіксуються комбінаціями пробивань у цих позиціях.
3. Технічний документ у вигляді бланка з переліком будь-яких відомостей.
• Технологі́чна ка́рта — основний документ з технологічної підготовки виробництва, який встановлює перелік та послідовність технологічних операцій.
4. В обчислювальній техніці – носій даних у формі прямокутної пластини.
• Магні́тна ка́рта — машинний носій даних, виготовлений у вигляді пластмасової карти з намагнічуваним шаром і признач. для запису, збереження та зчитування даних у вигляді ділянок із заданим напрямком намагнічування.
5. Невеликий аркуш (картка) твердого паперу, на якому зображені умовні фігури або значки чотирьох мастей; набір цих аркушів (колода) призначений для гри. || тільки мн. Назва гри такими картками.
• Ка́рти в ру́ки кому — хтось досвідчений, із знанням може добре зробити що-небудь.
• Плу́тати (сплу́тати) \[всі\] ка́рти чиї, кому — зірвати чиї-небудь плани, наміри, сподівання.
• Розкрив&ac…
Полное определение слова «КАРТА» -и, ж.
1. Умовно зменшене загальне зображення земної поверхні, її частини або окремих країн світу. || Зображення окремих частин країни за їхніми геологічними ознаками. || Зображення ґрунтового покриву певної ділянки земної поверхні з зазначенням походження ґрунтів, їх складу тощо. || Зображення країн світу за їх суспільно-політичними ознаками. Політична карта світу . || Зображення окремих ділянок, пунктів оборони. Карта мінного поля . || Зображення зоряного неба або поверхні планет. Карта Місяця . || Певним способом складений документ, у якому в коротких записах, схемах, графіках подаються спеціальні відомості.
2. Графічне подання та відтворення об'єкта чи предмета.
• Перфораці́йна ка́рта — картка з фіксованою мережею позицій; дані на картці фіксуються комбінаціями пробивань у цих позиціях.
3. Технічний документ у вигляді бланка з переліком будь-яких відомостей.
• Технологі́чна ка́рта — основний документ з технологічної підготовки виробництва, який встановлює перелік та послідовність технологічних операцій.
4. В обчислювальній техніці – носій даних у формі прямокутної пластини.
• Магні́тна ка́рта — машинний носій даних, виготовлений у вигляді пластмасової карти з намагнічуваним шаром і признач. для запису, збереження та зчитування даних у вигляді ділянок із заданим напрямком намагнічування.
5. Невеликий аркуш (картка) твердого паперу, на якому зображені умовні фігури або значки чотирьох мастей; набір цих аркушів (колода) призначений для гри. || тільки мн. Назва гри такими картками.
• Ка́рти в ру́ки кому — хтось досвідчений, із знанням може добре зробити що-небудь.
• Плу́тати (сплу́тати) \[всі\] ка́рти чиї, кому — зірвати чиї-небудь плани, наміри, сподівання.
• Розкрив&ac…