ім'я́
і́мені та ім'я́, с.
1. Особиста назва людини, що дається їй після народження. || рідко . Прізвище.
• Від і́мені кого, чого — за чиїм-небудь дорученням, проханням.
• В ім'я́ кого, чого — заради кого-, чого-небудь; на честь когось, чогось.
• І́менем кого, чого, чиїм — на підставі влади кого-, чого-небудь, чийогось авторитету.
• І́мені кого, чого — названий на честь, у пам'ять кого-, чого-небудь.
• На ім'я́ — а) особистою назвою (а не прізвищем); б) (кого, чиє) призначений, адресований кому-небудь.
2. уроч. , рідко . Те саме, що назва 1); найменування.
• Назива́ти (назва́ти) ре́чі свої́ми (ї́хніми) імена́ми — говорити прямо, не прикрашаючи нічого, не добираючи слів і висловів, які пом'якшують що-небудь.
3. У системах обробки інформації – символ або група символів, які використовуються для ідентифікації об'єктів.
• Ім'я́ да́них спец. — символ або група символів, що використовуються для ідентифікації елемента даних.
• Ім'я́ програ́ми — ім'я, що присвоюється програмному модулю та визначає точку входу в нього.
• По́вне ім'я́ — складене ім'я, що включає всі імена в ієрархії доступу до даних.
• Символі́чне ім'я́ — літера або ім'я, що використовуються у початковій програмі як аналог адреси або змінної.
4. з означ. , рідко . Те саме, що слава ; репутація. Не псувати доброго імені .
Начните вводить слово: